|
07.01.2018
РІЗДВЯНА ПОЕЗІЯ ВІД ЛЕСІ СТЕПОВИЧКИВертеп від хати і до хати пливе, мов човен, у снігах. - Благословіть колядувати!- змахнув крилом Різдвяний птах.
Благословіть колядувати! - рипить під чобітками сніг. - «Я хочу срібну гривню мати!»- колядників лунає сміх.
І предків незабутніх лиця, прилинуть до вікна: «Дивись, чи всі дванадцять страв на місці, чи наш звичай не перевівсь?»
На землю сніг впаде лапатий, з гостинцем зайчик пробіжить. «Благословіть колядувати!..» Різдво дає нам силу жить.
Так повелося в Україні віддавна славити Христа. Бо в ніч Різдвяну зореплинну нам сяє істина проста:
«Ісус родився! Прославляймо Його народження Святе. У Сина Божого навчаймось Любити ближніх, як себе».
Встає зоря над Віфлиємом, пливе Різдвяна Коляда. Радіє світ, і в ньому є ми, є Україна молода.
- Благословіть колядувати!- лунає в селах і в містах. В оселю входить Божа Мати із Немовлятком на руках...
Леся Степовичка |