Національний гірничий університет — відповідність Часу
            Новини кафедри та університету
18.12.2012

Військово-історичному клубу НГУ ім. капітана Андрія Грязнова НГУ у ці грудневі дні виповнилося 10 років

«CКАЖИ-КА, ДЯДЯ…»

Історична подія, особливо воєнна, – це урок для майбутніх поколінь, момент задуматись, які ми, сьогоднішні, і зітхнути: «Да, были люди в наше время…».Але й можливість підняти свій патріотичний дух, згадуючи славні діла наших пращурів. 

До речі, це і є головним завданням військово-історичного клубу ім. капітана Андрія Грязнова, створеного в НГУ 10 років тому. Саме у грудневі дні 2002 року відбулося перше його засідання. Організатором та ідейним натхненником був і є доцент кафедри історії та політичної теорії Анатолій Володимирович Поух, підполковник у відставці, учасник воєнних подій в Афганістані. Він звертає увагу студентів на досить важливі теми стосовно не лише України, історії козацького руху, а й на події світового значення, аби молодь розширювала світогляд, вміла порівнювати, набиратисятеоретичного досвіду.

Тож останнє засідання 14 грудня цього року присвячувалося 200-річчю Вітчизняної війни 1812 року. Непереможний Наполеон саме на території Росії потерпів поразку, хоча його армія була утричі більше ніж російська. Завдяки таким талановитим полководцям, як Михайло Кутузов, командуючі арміями Багратіон, Барклай де Толлі, козацький отаман Платов, поет-партизан Денис Давидовусього півроку знадобилося, аби розбити вщент французів. Як бачимо, не лише кількістю воїнів і зброї, а скоріше силою духу.

Змістовно і захоплююче розкрили зазначену вище тему у своїх доповідях: доцент Б.О. Галь, полковник запасу, учасник афганських подій С. О. Чалий, професор Ю.М. Чекушина, доцент А.В. Поух і заввідділом НТ бібліотеки НГУ Н.Д. Леденьова. Виступи доповнювалися уривками з фільмів та слайдами. Цікаво було дізнатися про те, що у цій війні, особливо відзначена доблесть двох Катеринославських полків, а також про те, що полководець М.І. Кутузов деякий час з військами перебував у Павлограді, допомагав будувати місто, посадив сади і виноградники, залишивши про себе добру пам'ять у павлоградців. Михайло Іларіонович був непересічною особистістю, людиною великої мужності, як і чимало його підлеглих. Приміром, генерал Микола Раєвський на важливий бій при Салтанівці, в районі сучасної Білорусі,вийшов попереду війська разом зі своїми двома синами, котрим було 11 і 17 років. Такі приклади, звичайно, викликають захоплення і бажання стати достойними захисниками своєї Вітчизни.

ІАЦ НГУ


До списку



© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт