Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
            Новини кафедри та університету
29.04.2015

«ТАМ НА ГОРІ ГОРИТЬ ШИПШИНА…» -

під такою назвою відбувся літературно-мистецький ранок пам’яті, присвячений пам’яті відомого поета-шістдесятника, члена Національної спілки письменників України, автора дванадцяти поетичних збірок, ліричного Орфея Придніпров’я Віктора Коржа (1938-2014). В урочистих інтер’єрах Центру культури української мови ім. О. Гончара НГУ – заквітчані рушниками портрети Тараса Шевченка і Олеся Гончара. На столі - портрет Віктора Коржа, схожого на Сальвадора Далі. Перед ним запалена свіча, оберемок тюльпанів, товстий томик віршів «Чиста сила». Чистою силою – надійним оберегом від нечисті - була для Коржа поезія інших поетів і власна, яку творив він сам. Найкраще, що можна зробити для поета, відкрити збірку його віршів і почитати їх. Так ми і вчинили.



Громадянську лірику Коржа, написану палким серцем патріота своєї Батьківщини, виразно прочитали студенти Анна Рукавець (Вірш «Україна-шістдесятниця»), Марина Глоба (вірш «Жайвір космосу степу», присвячений О. Гончару) та Владислав Сіданченко («Варіація з двома епіграфами»). Підготувала виступи директор ЦКУМ, доц. Ірина Цюп’як.



Філософську та сповідальну лірику поета, в якій розкривається глибинна суть одвічних моральних понять, таких, як вірність, любов до ближнього, описується неповторність кожної людської особистості в її зв’язку з родом і народом, з людством, природою і космосом, гарно прочитали студенти Анастасія Ємець («Гімн природи»), Єлизавета Нікітіна («Урок малювання»), Едуард Кучер («Там на горі горить шипшина»). Виступи підготувала і сама читала поезії-присвяти В. Коржа координатор ЦКУМ, проф. Світлана Ігнатьєва.



Інтимну любовну лірику В. Коржа, в якій він виступає як ніжний вірний Лицар Дами серця, з належним почуттям прочитали студенти Максим Карамушка (Вірш «О кохання моє!»), Кирило Шевченко (Вірш «Ти не снилась, була…»), Анастасія Кусакіна, Вікторія Коваленко («Удовина балада»). Підготувала виступи ст.викладач кафедри політичної теорії та історії Наталя Костюк.



Автор цих рядків прочитала свої вірші-присвяти, написані в різні роки Метру і Вчителю.



Згадали життєвий шлях поета. Випускник історико-філологічного факультету ДДУ, Віктор Корж долучився своїм талантом до поетичної Плеяди, яка засяяла в небі літературної України в 1960-х. До цієї плеяди належали зірки першої величини – Д. Павличко, М. Вінграновський, І.Драч, Ліна Костенко, А. Малишко, О. Гончар, П. Загребельний. Після пафосного вихваляння політичних вождів, прославляння тоталітарного режиму Леніна-Сталіна, яке завершилося по смерті Сталіна, відкрилося нове дихання в літератури, загорялися, мов зорі, нові імена. Поети-шістдесятники з’явилися як струмінь свіжого повітря – гострота, щирість, сміливість. То було велике сильне коло українського слова, яке породило могутній струмінь духовного спротиву радянській тоталітарній системі.

Кілька десятиліть В. Ф. Корж, поет від Бога, справжній майстер красного слова, формував літературний смак пишучої молоді, правив рукописи авторів як керівник літстудії «Плавка» при заводі ім. Г.Петровського та «Поетичної школи Віктора Коржа» при ДДУ, як старший редактор республіканського видавництва «Промінь» (1969-1988) та завідувач кафедрою української літератури ДДУ((1988-2008), як член редколегії літературно-мистецького та публіцистичного часопису «Січеслав» (2004-2012).

Поет-шістдесятник В. Корж ввійшов в історію і своїми сміливими публічними виступами у 1960-х: на v З’їзді письменників у Києві виступив на захист української мови в зросійщеному Дніпропетровську, та на захист роману О. Гончара «Собор». За цю відчайдушну громадянську діяльність поет зазнав нагінок, влада не пробачала таких випадів проти режиму. Корж був змушений двічі (1966, 1968) після «промивки мізків» та ідеологічної обробки з боку парткомівців і спецслужб полишити робоче місце у видавництві «Промінь» - написати заяву «за власним бажанням».


Директор Інституту гуманітарних проблем НГУ, проф. В. Ю. Пушкін у своєму виступі згадав добрим теплим словом В. Коржа, якого знав ще замолоду, дав оцінку його творчому спадку. К.ф.н., доцент К.С. Дуб зачитав свій вірш-посвяту В.Ф. Коржу, який півтора десятиліття керував кафедрою української літератури ДНУ.


Особливими оплесками привітали присутні гостя Центру - д.т.н., професора ДНУ Миколу Михайловича Дроня, який поклав вірші В. Коржа на музику, й розповів, як працював над «Удовиною баладою» та віршем «Глибока молодість». Присутні з задоволенням послухали ці твори – перший у виконанні Вікторії Карпович, другий – у виконанні М.Дроня.


Дорогоцінною є активність студентів різних факультетів НГУ в поетичних заходах, їх цікавість до літератури та життя й творчості майстрів красного слова.

Дякуємо науковій бібліотеці НГУ (директор О. Нефедова), зокрема, Зінаїді Іванівні Гарнага, яка підготувала до цього заходу добірну виставку творів та публікацій В. Коржа.

Унікальні фото В. Коржа з друзями-поетами, з О. Гончарем і В. Гончар, з колегами-письменниками зібрала в цікаву фото-презентацію методист ЦКУМ Регіна Івченко, яка завжди вкладає в свою роботу багато душі й любові до літератури.


Вокальний гурт «Мальви» (керівник Наталія Луценко) прикрасив наш ранок виконанням пісень на слова Т. Шевченка «По діброві вітер виє» та піснею «Мальви». Ніжні дівочі голоси лунали в унісон елегійному настрою зібрання і досягли своєї мети.

Поезія Віктора Коржа, як отой кущ шипшини, що горить на горі, на вітру, як біблейський кущ «Неопалима купина» - той, що горить і не згоряє. В тому священному вогні згідно Святого письма Мойсею явився сам Господь Бог. Шипшина – ємка метафора палаючої душі Поета Віктора Коржа.

* * *

Там, на горі, горить шипшина
холодним полум’ям блідим,
там, на горі, весна лишила
одпаленілих див сліди.

Там, на горі, — світлиця горлиць,
прозорих туркотань струмки,
там, на горі, німіє горе
в прощальнім маєві руки.

Там, на горі, найтяжче небо
і найсурмливіші вітри…
Шипшина — спомином про тебе —
на чорний шлях біжить з гори…

Поети не вмирають, а лише відходять у засвіти. Слово їхнє життєдайним зерном лягає на грунт нації і рано чи пізно проростає відлунням любові, краси, надії і пам'яті в серцях вдячних нащадків.


Автор сценарію та ведуча заходу Леся СТЕПОВИЧКА

Фото Альони Леонович (відеостудія "Юність" НГУ)


До списку



© 2006-2018 Інформація про сайт