Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
            Новини кафедри та університету
24.03.2016

Про війну, в результаті якої припинили існування чотири імперії

Військово-історичний клуб ім. капітана А. Грязнова провів чергове засідання, де обговорювали Першу Світову війну (1914–1918 рр.)


Клуб працює з грудня 2002 року і носить ім’я випускника геолого-розвідувального факультету ДГІ-НГУ 1941 р. Андрія Інокентійовича Грязнова – відомого альпініста, учасника Другої Світової війни, який  у складі групи радянських альпіністів встановлював прапор Перемоги на одній з вершин гори Ельбрус на Кавказі.

На засіданнях клубу розглядаються питання військової історії України від стародавніх часів до наших днів. У клубі сформовано групу шанувальників військової історії, а на його засідання, що відбуваються раз на місяць,  запрошуються всі бажаючі студенти, учні шкіл, співробітники ВНЗ.

Раду клубу очолює А.В. Поух – доцент кафедри історії та політичної теорії. З десяти членів ради клубу четверо є учасниками бойових дій, ветеранами війни в Афганістані. Анатолій Поух організовує всі засідання клубу і приймає рішення про місце їх проведення.  В залежності від теми вони можуть проводитися поза межами НГУ: в міських музеях, діорамі, місцях бойової слави.

Цього разу говорили про маловідомі і разом з тим неймовірно цікаві факти Першої Світової війни. Підполковник у відставці Сергій Чалий коротко розповів про її хід і головні баталії. Він підкреслив, що будь-яка війна – це велике лихо. Тоді воювали більше 65 мільйонів чоловік з 30 країн, близько 10 мільйонів загинули. Союзники (сили Антанти) втратили приблизно 6 мільйонів солдатів. Троїстий союз втратив близько 4 мільйонів солдатів. Після війни зі світової мапи зникли чотири імперії: Османська, Австро-Угорська, Німецька і Російська.


Від попередніх воєн Перша Світова відрізнялася тим, що територія зіткнень була пронизана окопами, бо повним ходом  використовувалася артилерія, кулемети, стрілецька зброя. Наприклад, у 1915 р. у шанцях постійно перебувало 4 млн. людей.

Артилерійські обстріли і міни створювали неймовірний шум. У 1917 році вибухи за німецькою лінією фронту в Мессинскій битві біля річки Іпр в Бельгії були чутні в Лондоні, розташованому в 140 милях (220 км) звідти. Доповненням до розповіді підполковника став уривок з документального фільму.

На засідання  прибув випускник НГУ Богдан Качилов, хобі якого – колекціонування військових раритетів. Учасниками засідання клубу він продемонстрував кілька  касок солдатів різних армій того часу. Розповідь Богдана була надзвичайно захоплюючою, насиченою історичними фактами і підкріпленою показом речей з колекції.


 Незважаючи на те, що для людей у всі часи військові дії – це сльози і горе, війна у той же час є двигуном прогресу. У Першу Світову багато чого було зроблено і використовувалося вперше, підкреслив Богдан.  Наприклад, чай в пакетиках – це винахід тих часів. Французькі солдати робили такі «пакетики» з марлі. Наручний годинник з циферблатом, покритим фосфором також було спеціально розроблено для потреб армії.

 Війна спотворила і залишила інвалідами тисячі солдатів. Для виправлення ушкоджень лікарі використовували відновну хірургію, а щоб знайти внутрішні пошкодження, вперше вдалися до відомого  всім нам рентгену.

Тоді ж зявилися вогнемети, винайдені, до речі, німецьким пожежними. Вогнемети могли викидати полум'я на 40 м. Смертельний газ іприт також вперше був використаний в одній з битв при Іпрі (Ypres). Втрати британської армії внаслідок газових атак склали 188 тис. 706 чол., з яких 6 тис. 062 чол. - померли. Німецька армія внаслідок газових атак втратила 200 тис. чол., 9 тисяч з яких закінчили смертю. Тоді ж для захисту від цієї смертельної речовини з’явилися перші респіратори і протигази.

Вперше танки були використані в битві при Флер-Курселет (1916).  Спочатку вони називалися «сухопутними кораблями». Однак щоб видати їх за водяні цистерни, а не за зброю, британці вирішили дати їм кодове ім'я «танки».

Найуспішнішим льотчиком-винищувачем Першої світової був Рітмейстер фон Ріхтгофен (1892-1918). Він збив 80 літаків, більше, ніж будь-який інший пілот на цій війні. Він загинув після того, як був підстрелений під Ам’єном. Найуспішнішим льотчиком-винищувачем союзників був француз Рене Фонк (1894-1953), він збив 75 ворожих літаків.


Зазначимо, що програма засідання клубу була дуже насиченою. Прозвучали навіть пісні часів Першої Світової у виконанні чоловічого вокального ансамблю «Лик», який складається переважно зі співробітників НГУ.  

Закінчилося засідання виступами завідувача кафедри історії та політичної теорії професора Геннадія Первого і доктора історичних наук професора цієї ж кафедри Віталія Василенка, які підбили підсумки лихоліття і розповіли про уроки для людства, винесені з війни.

 

Валентина Шабетя, ІАЦ НГУ

Фото Володимира Корінного (відеостудія «Юність» НГУ)

До списку



© 2006-2019 Інформація про сайт