Національний гірничий університет — відповідність Часу
            Новини кафедри та університету
21.05.2013

Міжнародна академічна мобільність молодих вчених НГУ

Лабораторією соціологічних досліджень у березні-квітні поточного року було проведено соціологічне дослідження методом анкетування з метою вивчення проблем міжнародної академічної мобільності. За цільовою вибіркою було відібрано молодих вчених Національного гірничого університету у віці до 35 років.

Аналіз отриманих результатів дозволив зробити наступні висновки.

Встановлено, що 15% опитаних вже брали участь у Міжнародній академічній мобільності (далі МАМ), в т.ч. 6% - більше одного разу. 56 % відзначили, що не брали участі, але планують. 62% вказали, що хотіли б стажуватись, 47% - навчатись, 42% - працювати за кордоном.

Постійно жити за кордоном бажали б 22% респондентів.

З віком збільшується частка тих вчених, хто вже не планує взяти участь у МАМ, причому різко відбувається падіння інтересу приблизно після 31 року. Наявність сім'ї майже не впливає на плани брати участь у МАМ, але впливає на бажання повернутись після перебування за кордоном до України – саме серед тих, хто має сім’ю та дітей більше тих, хто в будь якому разу повернеться до України.

Серед тих, хто планує взяти участь у МАМ – більше представників природничих наук. Серед тих, хто не планує – серед гуманітаріїв. Тих, хто кілька разів брали участь у МАМ – найбільше серед представників технічних наук.

Чинники, які б сприяли участі молодих вчений у процесах міжнародної академічної мобільності можна поділити на так звані виштовхуючі та притягуючі.

Серед головних виштовхуючих чинників, які б гіпотетично стимулювали виїзд молодих вчених на навчання чи роботу за кордон, частіше всього називались такі:

- недооцінка суспільством ролі фундаментальних досліджень та роботи вченого (63%);

- низький рівень політичної стабільності в українському суспільстві (55%);

- низький рівень науково-технічного оснащення, матеріалів для експериментальних робіт (52%);

- негативна морально-психологічна атмосфера в суспільстві (43%);

- обмеженість наукового потенціалу в Україні (40%);

- відсутність можливостей для надання дітям освіти, що відповідала б сучасним вимогам (27%);

- відсутність на внутрішньому ринку необхідної роботи (26%);

- відсутність можливостей для наукових контактів з закордонними колегами (6%);

- недостатній рівень компетентності керівників науки, відкритості та колегіальності в їх роботі (22%);

- недостатня можливість користуватись закордонною літературою зі спеціальності (17%);

- високий конкурс на роботу (14%);

- дороге навчання в Україні (12%).

Серед мотивів вибору конкретної країни для виїзду, тобто серед притягуючих такого роду чинників, можна назвати такі:

- оплата перебування з боку приймаючої країни (53%);

- репутація, престиж освіти та науки даної країни (53%);

- можливість додаткового заробітку (49%);

- можливість подальшого працевлаштування в даній країні (43%);

- вища привабливість викладачів країни (26%);

- завжди хотілось потрапити в цю країну (25%);

- близькість культури, стилю життя (19%);

- мова навчання (18%);

- престиж країни перебування (17%);

- історична привабливість країни (17%);

- туристична привабливість країни (16%);

- клімат країни перебування (16%);

- проживання друзів та знайомих у цій країні (9%);

- географічна близькість країни перебування (8%)

- доступ інформації про зміст освіти у цій країні (7%);

- проживання родичів у цій країні (6%);

- релігійна близькість країни (4%)

- політична стабільність країни (3%);

Найважливішими мотивами повернення молодих вчених після навчання до України є:

- закінчення терміну реалізації програми (61%);

- неможливість залишитись за кордоном (60%),

- зобов’язання перед сім’єю та батькам (56%),

- зобов’язання перед «другою» половиною,

- діти, які залишились в Україні.

- звичний стиль життя у своїй країні – 33%.

- перспективи працевлаштування в Україні – 21%

Встановлення міжнародних контактів молодих вчених відбувається в першу чергу:

- на конференціях (41%);

- через мережу Інтернет (30%);

- знайомства за науковими публікаціями (27%);

- за допомогою колег в Україні (24%);

- за допомогою знайомих, які працюють/ли чи проходять/ли стажування за кордоном (15%);

- у відділі міжнародних зв’язків свого університету (12%);

- за допомогою колишніх вчених, які працюють за кордоном (9%)

Цікавими виявились дані опитування про те, що очікують від МАМ її реальні та потенційні учасники (за мірою зменшення кількості згадувань):

- розширення наукових знань,

- нові наукові контакти,

- збільшення фінансових доходів,

- кар’єрне зростання,

- розробка та впровадження нових методів навчання,

- можливість отримати роботу в Україні,

- навички міжкультурного спілкування та дипломатії,

Серед реально отриманих переваг учасники МАМ частіше всього називають (за мірою зниження популярності):

- розширення наукових знань,

- навички міжкультурного спілкування та дипломатії,

- нові наукові контакти,

- потенціал та навички вирішення проблем,

- зрілість суджень та особистий розвиток,

- розвиток альтернативного погляду на світ,

- корисні соціальні зв’язки,

За словами респондентів, які вже брали участь у МАМ, їх власній участі сприяли, в першу чергу: власна ініціатива,адміністрація університету, науковий керівник, закордонні партнери.

Ієрархія джерел фінансування МАМ: власні кошти, приймаюча сторона, закордонний грант, направляюча сторона.

Охарактеризувати характер МАМ, в якій брали участь молоді вчені, можна наступним чином (за мірою зниження поширеності): участь у конференціях, стажування, супровід студентів на конкурси та конференції.

Незначною мірою представлені такі форми: індивідуальне наукове дослідження, переговори, підписання угод, спільне дослідження, ознайомлення з роботою організації-партнера, викладацька діяльність. Мінімально представлені такі форми як магістерські та докторські програми.

Таким чином, можна говорити про незначні обсяги міжнародної академічної мобільності молодих вчених в НГУ. Мотиви, керуючись якими молоді вчені беруть участь у МАМ умовно можна поділити на два блоки – виключно наукові (реалізація в науці), та суспільно-політичні, які проявляються і у хвилюванні за майбутнє, в тому числі дітей.

Результати дослідження частково спростовують розповсюджену гіпотезу про те, що країни, в яких проживає вже певна кількість співвітчизників, в більшій мірі привабливі для потенційних учасників міжнародних наукових та навчальних програм. Також незначущим виявився чинник географічної близькості країни для реалізації МАМ. Більш значущими чинниками при виборі країни є такі чинники: оплата перебування з боку приймаючої країни; репутація, престиж освіти та науки даної країни; можливість додаткового заробітку; можливість подальшого працевлаштування в даній країн.

Не спрацьовує також припущення про те, що збільшення інформації про освіту країни збільшує потік академічних мігрантів. Частіше за все потенційні та реальні учасники МАМ послуговуються стереотипними уявленнями про країну, якість освіти в країні, й не напружують себе більш глибоким пошуком інформації про науку й освіту країни, зокрема на сайтах вузів.

Політична стабільність/нестабільність країни є виштовхуючим чинником, але не є притягуючим чинником. Релігійна близькість країни є незначним чинником для наших співвітчизників.

Від МАМ учасники отримують низку позитивних вмінь та знать, на які навіть не розраховували на початку реалізації програм. Зокрема серед таких: навички міжкультурного спілкування та дипломатії, корисні соціальні зв’язки, потенціал та навички вирішення проблем, зрілість суджень та особистий розвиток, поява наукових контактів, розширення наукових знань, покращення рівня викладання.

В той же час, не справдились надії на: збільшення доходів, кар’єрне зростання в Україні, можливість отримати/продовжити роботу в Україні, розробка та впровадження нових методів навчання.

Слід також звернути увагу на те, що в недостатній мірі використовується для української науки і освіти наявний інформаційний потенціал колишніх та теперішніх учасників МАМ, вчених української діаспори. Якщо наша країна, зокрема окремо взяті вищі навчальні заклади, ще тільки приступають до етапу активної державної підтримки МАМ, інші країни знаходяться вже на етапі створення привабливих умов для повернення колишніх учасників, то деякі з них вже пройшли названі вище етапи й починають звертати увагу скоріше на налагодження зв’язків з представниками діаспори, залучення їх до міждержавних та міжвузівських проектів, короткострокових перебувань тощо. Тому слід вже зараз приступати до даного етапу, робити кроки на випередження, розробляючи стратегію взаємодії з українськими вченими, що проживають за кордоном та є лояльними до нашої країни, знають нашу культуру, мову тощо.


До списку



© 2006-2018 НГУ Інформація про сайт