Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
            Новини кафедри та університету
13.10.2017

Поетична осінь у Центрі культури української мови імені Олеся Гончара

Сьогодні до Центру культури української мови імені Олеся Гончара завітала господиня Осінь. Вона прийшла не тільки з пронизливою просинню неба, відльотом у вирій останніх журавлиних ключів, прощальним танцем багряного листя, що облітаєіз дерев, сизим інієм, з легким туманцем золота, а й своїм поетичним крилом торкнулася студентських сердець факультетів Інформаційних технологій та Гірничого, наповнивши аудиторію невимовними пахощами прохолодного повітря.

Микола Семенів порадував присутніх піснею Святослава Вакарчука «Осінь».
Студенти почули не тільки шелест осіннього листя, пісню вітру, а й поетичне слово улюбленої, неперевершеної Ліни Костенко у виконанні студента гр.122-17-2 Ігоря Новицького:
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ютьнадкльованігоріхи.
А щоїм, чорним? Чорним все одно.

Звучала поезія Юрія Клена про веселий вересень у виконанні студенток гр. (122-17 -2) та ТетяниНеклюдової та Дарії Дьоміної.
КирилоШеліпов( 122-17 -2) порадував присутніх власним віршем «Осінь».

Справжньою родзинкою дійства стали пісні у виконанні талановитих Єлизавети Антоненко та Анастасії Якуніної (гр.124-17-1).Студентські серця наповнились по самі вінця любов’ю, добротою, коханням, ніжністю...І схотілося знятися у високе безмежне небо, і летіти в невимовно чарівній синяві, летіти, летіти...

Присутніх огорнули в дивні і незбагненні кольори осені поетичні рядки натхненних Яна Дунаєвата Шаповала Даніїла (гр. 122-17-2). 
Згадали й осінь дощову, мокрі калюжі, з яких час «так щиро дивиться на нас» і осінь золоту, що «ходить по землі від краю і до краю». Марія Титаренко (гр. 122-17-1) якраз і поділилась враженнями про незмінний супутник осені – дощ. Вона навіть у осінньому дощі побачила особливу принаду, бо осінні дощі не такі, як усі інші… Бо дощ – то не краплі! То осені перли.

Андрій Поротіков (122-17-2 не дав присутнім забути про вітер, що «вже зриває золото беріз», від якого «застогнали віти, похилились вниз...».
Цікавою для студентства стала осіння вікторина, підготовлена чудовими ведучими – Вікторією Купрієнко та Анною Стешенко (гр. 122-17-2).Студентки проникливо й відповідально поставились до підготовки й проведення Поетичного свята. 

А оформленням святкової зали займалися художниці: Наталя Безугла та Анастасія Стрижак (122-17-2). Їхня осіння акварель приємно вразила учасників свята. Допомагали в проведенні «Поетичної осені» Нікіта Марченко, Даніїл Олійник (122-17-3) та Станіслав Бобков (122-17-1).
Наталія Григорівна Костюк – незмінна учасниця усіх заходів, що проводяться в Центрі, організувала для студентів маленький поетично-прозовий осінній марафон. Весело підбирали епітети до лексеми «осінь», вибудовували асоціативні поля, творили, писали, відгадували... Дарували один одному щирі усмішки.

Модератором дійства «Поетична осінь» стала координатор роботи Центру культури української мови імені Олеся Гончара професор Світлана Євгенівна Ігнатьєва. 

Байдужих у залі не було. Ще довго в душах звучатиме неповторна музика любові до всього світу, звучатиме глибоко на струнах серця, а кожна душа ще довго буде тішиться і насолоджується неповторною красою золотої осені.
Студентська осінь триває. 


Творчий актив Центру культури української мови імені Олеся Гончара

До списку



© 2006-2019 Інформація про сайт