Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
            Новини кафедри та університету
13.05.2019

Професору Ганні Швидько – многая літа!


Відомого історика та краєзнавця Ганну Кирилівну Швидько днями громадськість міста, а також професорсько-викладацький корпус Дніпровської політехніки, студенти, численні учні та колеги по кафедрі вітали з поважним ювілеєм. 


Г.К. Швидько народилась 1 травня в невеличкому селі Бажани, що у Петропавлівському районі Дніпропетровської області. З дитинства вона мала сильну жагу до знань. У 1967 р. вдалося поступити на історико-філологічний (з 1971 р. історичний) факультет Дніпропетровського державного університету (нині Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара). З першого курсу молода студентка окрім навчання зацікавилася наукою. Поштовхом стала літня археологічна практика 1968 р., яка проходила в Кам’янці-Подільському. В тому році археологічна експедиція діяла під керівництвом відомого архітектора-реставратора Є.М. Пламеницької (1927–1994). З 1970 р. Г.К. Швидько стала постійним учасником археологічних розкопок, увійшовши до складу Археологічної експедиції Дніпровського університеті, якою керувала І.Ф. Ковальова. Під час роботи в експедиції Ганні Кирилівні пощастило познайомитися з багатьма відомими істориками: Д.Я. Телегіним (1919–2011), О.М. Апанович (1919–2000) та Ф.П. Шевченком (1914–1996). О.М. Апанович підтримала прагнення Ганни Кирилівни займатися науковими дослідженням, давши рекомендацію фахівцю з історії міст України XVII ст. О.С. Компан (1916–1986).

Після закінчення університету Ганна Швидько вступає до аспірантури на кафедру історії СРСР та УРСР. А у лютому 1980 р. в Інституті історії АН УРСР Г.К. Швидько захистила кандидатську дисертацію на тему «Радянська історіографія соціально-економічного розвитку міст України у XVI–XVIII ст.». В житті Ганни Кирилівни почався новий дуже продуктивний етап в сенсі наукових здобутків. Чи не щороку, протягом 1979–1988 рр. виходять друком дослідження, що торкалися соціально-економічної історії України XVI–XVIII ст. 
У 1987 р. в Інституті історії АН УРСР Ганна Кирилівна захистила докторську дисертацію на тему «Джерела з соціально-економічної історії міст Лівобережної України другої половини XVII – першої половини XVIII ст.», яка була підготовлена цілком у руслі джерелознавчої школи М.П. Ковальського і стала суттєвим внеском у розробку теорії джерелознавства.
Через рік після захисту Г.К. Швидько обійняла посаду професора кафедри історії СРСР та УРСР, а у 1990 р. їй було присвоєне вчене звання професора. 
Рубіж 1980–1990-х рр. був переломним не лише в житті Г.К. Швидько, але й всієї країни. Процес «Перебудови», який тривав тоді в країні розширив свободу творчості та активізував суспільно-політичні та національно-культурні рухи. На історичному факультеті Дніпровського університету було піднято питання про відкриття кафедри історії України. Завідувачем кафедри була призначена професор Г.К. Швидько. 
Поява кафедри історії України свідчила про початок українізації навчально-виховного процесу у вищій школі. Також вона стала одним з чинників розгортання краєзнавчого руху на Дніпропетровщині. Викладачі кафедри активно публікували в місцевій пресі (газети «Дніпровська правда», «Дніпро вечірній») матеріали краєзнавчого характеру та видали кілька книжок з історії запорозького козацтва. 
За рік до створення кафедри зусиллями істориків історичного факультету, правління обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також співробітників історичному музею ім. Д.І. Яворницького у квітні 1988 р. відбулась перша конференція, присвячена історичному краєзнавству. 
Паралельно з історичним факультетом розгортається краєзнавча робота на базі Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки. У 1989 р. тут був створений відділ краєзнавчої літератури та бібліографії. Тоді ж заплановано організувати у відділі краєзнавчий клуб. Перше засідання краєзнавчого клубу «Ріднокрай» на тему «Легенди козацьких степів» відбулося 30 жовтня 1990 р. На засіданні окрім Г.К. Швидько виступили вчені-історики ДДУ, відомі на даний час дослідники козаччини Ю.А. Мицик та І.С. Стороженко. 
За 30 років роботи клубу, на його засіданнях прозвучали більше двохсот доповідей на різні теми: історія запорозького козацтва та його ватажків, про меценатів, громадських діячів місцевого та земського самоврядування, діяльність катеринославської «Просвіти», долі репресованих діячів, голодомор, дніпровське лоцманство, архітектуру, визначні пам’ятки краю, проблеми екології та багато інших. Нерідко матеріали доповідей клубних засідань стають основою солідних праць, монографій, розділів книг, публікуються в журналах та наукових збірках. Часто розглядаються питання малодосліджені або спірні, які викликають дискусії і полеміку, що стає додатковим приводом до поглибленого вивчення сторінок історії краю.
У 1997 р. Г.К. Швидько запропонувала членам клубу підготувати спеціальне видання, на сторінках якого краєзнавці області могли б представляти результати своїх пошуків. Так у 1997 р. на світ з’явився краєзнавчий альманах «Січеславщина», який нині є друкованим органом Дніпропетровської обласної організації НСКУ. До 2016 р. Ганна Кирилівна була головним редактором, а нині є одним з натхненників альманаху.
Проведення першої обласної краєзнавчої конференції, створення кафедри історії України на історичному факультеті ДДУ, поява краєзнавчого клубу «Ріднокрай», публікація значної кількості краєзнавчих розвідок створило сприятливий ґрунт для організаційного оформлення зусиль дослідників історії Придніпров’я. Також значний вплив на цей процес мало відновлення у березні 1990 р. Всеукраїнської спілки краєзнавців. Тож, у квітні 1991 р. була організована Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської спілки краєзнавців. Головою правління обрали Ганну Кирилівну Швидько. 
Відтоді краєзнавча робота в Дніпропетровської області отримала новий імпульс для своєї діяльності. Завдяки зусиллям Г.К. Швидько у 1994 р. здійснено перевидання знаковою для історії Дніпропетровщини праці А. Скальковського «Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького». У 2000 р. перевидано твір архієпископа Феодосія (Макаревського) «Матеріали до історико-статистичного опису Катеринославської єпархії», який є своєрідною енциклопедією історії міст і сіл Придніпров’я кінця XVIII – початку ХХ ст. Останнє видання було підготовлене тоді, коли Ганна Кирилівна вже працювала професором кафедри українознавства і політології (нині історії та політичної теорії) Національної гірничої академії України (нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». 
Активізації краєзнавчих досліджень в Придніпровському регіоні сприяла ІХ Всеукраїнська краєзнавча конференція, яка була проведена на базі НТУ «ДП» 27-29 вересня 1999 р. За активної участі завідувача В.Ю. Пушкіна, Г.К. Швидько та співробітників кафедри історії та політичної теорії, Національний гірничий університет поступово перетворився на один з осередків краєзнавчого руху на Придніпров’ї. З 2002 р. тут на базі кафедри історії та політичної теорії щороку відбуваються краєзнавчі конференції, присвячені різним аспектам історичного розвитку Дніпропетровщини від давнини до сьогодення. Перша конференція відбулась у березні 2002 р. і мала назву «Дослідники Придніпровського краю». З 2012 р конференція стала Всеукраїнською і традиційно відбувається наприкінці першого місяця весни. Тематика конференцій різноманітна: життя і діяльність видатних особистостей, проблемні питання історії місті сіл, збереження історико-культурної спадщини та інші. Г.К. Швидько є одним з організаторів і неодмінним головуючим всіх конференцій. 
Конференції стимулювали наукові пошуки в сфері краєзнавства, що в свою чергу вимагало своєчасного і регулярного оприлюднення результатів цих пошуків. Спочатку краєзнавчі матеріали розміщувалися в «Гуманітарному журналі», який видається силами Інституту гуманітарних проблем. З 2004 р. Г.К. Швидько запропонувала створити нове видання, яке б було повністю присвячене питанням краєзнавчого характеру. В тому ж році вийшов перший номер наукового збірника «Історія та культура Придніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник». На сторінках цього часопису публікуються матеріали просопографічного характеру, результати археологічних досліджень, історія розвитку міст і сіл Придніпров’я, питання благодійництва та розвитку архітектури, культури, освіти тощо. Хронологічний діапазон досліджень охоплює період від давнини до сьогодення.
Традиційно багато Ганна Кирилівна робить в науковій сфері. За три десятиліття вона випустила більше сотні статей, а також підготувала три монографії «Катеринославський Піквікський клуб. (1858–1860)», «Криворізький Галілей (До 125-річчя професора І.І. Танатара)» «Михайло Комаров і Катеринославщина». Більшість публікацій пов’язані з історією навчального закладу, в якому Г.К. Швидько працює вже майже 20 років. 
Праця професора Г.К. Швидько визнана державному рівні. У 1997 р. вона отримала звання Заслуженого діяча науки і техніки України, а у 2004 р. була нагороджена орденом княгині Ольги 3-го ступеню. 
Наукова громадськість теж вшанувала Ганну Кирилівну. У 1999 р. вона стала членом Всеукраїнського громадського об’єднання «Українська академія історичних наук», яку очолює академік НАН України В.А. Смолій. Організація об’єднує відомих істориків України. Нарешті, в листопаді 2013 р. Г.К. Швидько стала лауреатом всеукраїнської премії ім. Д.І. Яворницького, яку щорічно вручає Національна спілка краєзнавців України.

Ганна Швидько й сьогодні продовжує працювати над історичними дослідженнями, в яких відкриваються маловідомі чи невідомі сторінки історії Придніпров’я. Ці наукові пошуки мають прикладний характер, оскільки роль Г.К. Швидько в організації історичної науки та краєзнавчого руху на Придніпров’я є незаперечними.


Ігор Кочергін, д.і.н., професор НТУ «ДП», голова правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України 

До списку



© 2006-2019 Інформація про сайт