Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
            Новини кафедри та університету
27.11.2013

Першокласники в геолого-мінералогічному музеї НГУ

В один з прохолодних листопадових днів першокласники ЗОШ №11 міста Дніпропетровська  зі своєю учителькою Любов’ю Іванівною Бовою  побували на екскурсії в геолого-мінералогічному музеї  Національного гірничого університету.  Екскурсовод - завідувач лабораторією кафедри мінералогії та петрографії НГУ В.М. Бойко  - розповів їм, чому людство з  прадавніх часів  цікавиться  природним каменем. 

 З величезною увагою діти слухали про те, як з каменю колись виготовляли знаряддя праці, зброю, посуд, амулети.Пізніше камінь використовувався  у будівництві житла і різноманітних споруд, виготовленні з нього фарби, виплавки металів... Але цікавість людства до природного каменю була не тільки утилітарна.

 Люди з давніх давен оцінили чарівну красу окремих різновидів каменю і використовували їх для виготовлення прикрас.

Віктор Миколайович побудував свою розповідь так, щоб дітям було  цікаво познайомитися  з чарівно-загадковим світом природного каменю, величезним розмаїттям мінералів, гірських порід, руд, палеонтологічних знахідок. 

 Першокласники побачили унікальні мінерали:  уламок кристалу берилу з пегматитів Волині вагою 7,75 кг,  жеоду аметисту з штату Мінас-Жерайс (Бразилія),  зросток кристалів антимоніту довжиною до 35 см (що є унікальним явищем для цього мінералу) і вагою понад 8 кг з острова Сікоку (Японія). Це найдавніший експонат сучасного музею (придбаний ще до 1917р.) – і почули цікаві розповіді про них.

 І, звичайно, у музеї є ціла виставка прикрас, які приваблюють своїм блиском як дорослих, так  і дітей.   Увагу дітей привернули зразки каменесамоцвітної сировини, коштовного  та напівкоштовного каміння (зокрема бурштину, топазів, берилів), вироби з них, кімберліти з багатьох алмазоносних трубок Якутії – Саха, колекція метеоритів. Одним з найкрасивіших експонатів музею є сувенір “Замок”, виготовлений з агальматоліту (пагодиту) та гагату. Це дарунок студентів з Китаю (випускників ДГІ 1961р.).

untitled_новый размер.jpg

Особливе захоплення викликали  рідкісні експонати: скам’янілі рештки кінцівок динозавра з пустелі Гобі (Монголія), відбитки та внутрішні ядра амонітів і двостулкових молюсків великих розмірів, кістки ссавців четвертинного періоду, скам’янілі стовбури дерев кам’яновугільного та палеогенового періодів.

 На пам'ять діти сфотографувалися  на головних сходах університету, які ведуть до геолого-мінералогічного музею,  і пообіцяли  прийти сюди ще не раз.

 Довідка: Геолого-мінералогічний музей Національного гірничого університету  функціонує  з початку минулого століття при кабінеті мінералогії, а з 19 серпня 1935р. як самостійний підрозділ Дніпропетровського гірничого інституту (ДГІ).

 Під час Великої Вітчизняної війни у перші ж дні окупації міста музей був майже повністю знищений. Від колекції довоєнного музею, яка нараховувала близько 20 тис. експонатів, вдалося зберегти менше 10 зразків. Впродовж одинадцяти повоєнних років відбувалося відродження, а фактично створення нового музею, і лише з 1955р. він знову відкрив свої двері відвідувачам.

 Виставочна експозиція налічує близько 3 тис. експонатів, займає зал площею більше 350 м2, розташована в 44 вітринах та на 45 окремих подіумах і тумбах. Сформована за трьома основними напрямками: мінералогія, кристалографія, петрографія; історична геологія і палеонтологія; корисні копалини.

 В цілому колекція музею налічує близько  19,5 тис. зразків, охоплює терени України та багатьох країн зарубіжжя.

 Музей щорічно відвідують до 5 тис. студентів вищих навчальних закладів, учнів шкіл, ліцеїв, гімназій, представників підприємств, організацій, учасників наукових конференцій, семінарів, симпозіумів. Високу оцінку експозиції музею дали відомі політики, діячі науки і культури України та зарубіжжя, широкі кола населення.

 Музей слугує лабораторно-навчальною базою для належної навчальної роботи -  практичних і  лабораторних занять студентів. А для гостей  університету  виконує пізнавальну й пропагандистську функції.

 

Валентина Шабетя, ІАЦ НГУ

 


До списку



© 2006-2018 Інформація про сайт